Фронтальні подушки безпеки десятиліттями були головним чином привілеєм передніх пасажирів. Для заднього ряду створити таку систему складніше: перед людиною немає великої панелі приладів, а відстань до спинки переднього сидіння може сильно змінюватися.
Mercedes у S-Class вирішив цю задачу дуже незвично — створив задній фронтальний airbag із надувною трубчастою структурою.
Чому звичайний великий мішок не підходить
Передня подушка спирається на жорстко визначену геометрію керма або панелі. Позаду переднє сидіння може бути посунуте вперед, назад або нахилене.
Величезний жорстко наповнений мішок міг би створювати надто агресивний контакт із головою пасажира.
Тому Mercedes шукав конструкцію, яка працює м’якше й адаптивніше.
Спочатку надувається рама
Після спрацьовування газогенератор швидко наповнює трубчасту конструкцію, схожу на каркас. Вона розгортає всю подушку перед пасажиром.
Простір усередині цієї рами не заповнюється тим самим високим тиском, як у традиційній подушці. Туди надходить навколишнє повітря.
У результаті формується велика, але відносно м’яка поверхня контакту.
Навіщо це голові та шиї
При фронтальному ударі ремінь утримує тулуб, але голова продовжує рухатися вперед. Завдання подушки — зменшити різницю руху між головою та грудною кліткою й розподілити навантаження.
М’яка трубчаста структура дозволяє прийняти голову без надто різкого удару об жорстко наповнену поверхню.
Система працює разом із ременем і не замінює правильну посадку пасажира.
Чому задні подушки можуть стати поширенішими
У преміальних автомобілях задній ряд дедалі частіше використовується як головне пасажирське місце. Люди працюють, відпочивають і проводять там багато часу.
Автовиробники тому переносять на задні сидіння технології, які раніше були доступні лише спереду: переднатягувачі, бокові подушки, ремінні airbag і тепер фронтальний захист.
Незвична трубчаста подушка Mercedes показує, що безпека не завжди розвивається шляхом «зробити більший мішок». Іноді потрібно повністю переосмислити його внутрішню конструкцію.
Задня фронтальна подушка особливо цікава тим, що повинна працювати для людей різного зросту й положення сидіння. Її форма розрахована так, щоб не вимагати жорсткої фіксованої точки контакту, як у кермі.
Система також має розгортатися так, щоб не створити нової небезпеки для пасажира, який сидить ближче до спинки переднього сидіння. Саме тому м’яка трубчаста конструкція стала важливою частиною рішення.
Як і інші подушки, задня фронтальна система працює лише в певних типах і напрямках удару. Вона не повинна спрацьовувати при кожній аварії. Блок безпеки оцінює силу й характер зіткнення, а також стан ременів і сидінь, щоб активувати потрібний набір захисних засобів.
Розміщення подушки в спинці переднього сидіння також означає складні вимоги до конструкції самого крісла. Воно має витримати навантаження, правильно направити розгортання й залишитися сумісним із електроприводами, вентиляцією та іншими функціями комфорту.