Автозатемнення дзеркала працює без механічної шторки: датчики порівнюють освітлення, а електрохромний шар змінює прозорість під напругою. Функція виглядає простою лише зовні: всередині працюють датчики, електрохімічний шар і керування струмом.
У дзеркалі є світлочутливі датчики
Звичайне салонне дзеркало з маленьким важелем має два геометричні положення: вдень водій бачить сильне відбиття від основного шару, а вночі — слабше відбиття від передньої поверхні скла. Електрохромне дзеркало робить те саме за відчуттям, але без механічного перемикання. Воно саме оцінює, чи світло позаду почало засліплювати водія.
Для цього зазвичай використовують щонайменше два напрямки вимірювання. Один датчик стежить за загальною освітленістю попереду, інший — за світлом, що приходить ззаду. Якщо навколо темно, а позаду зʼявляється яскраве джерело, електроніка розуміє, що це схоже на фари автомобіля, який наближається або їде слідом.
Електрохромний матеріал змінює поглинання світла
Між шарами дзеркала знаходиться тонка електрохімічна структура. Коли до неї прикладають невелику напругу, іони переміщуються між активними шарами, і матеріал починає сильніше поглинати світло. Відбиття для очей водія стає темнішим, хоча саме дзеркало нікуди не повертається і не закривається окремою шторкою.
Ступінь затемнення може змінюватися плавно. Якщо світло позаду дуже яскраве, електроніка робить дзеркало темнішим; якщо автомобіль ззаду звернув або відстав, напруга змінюється й поверхня поступово повертається до світлого стану. Саме тому ефект часто відбувається не різким клацанням, а за кілька секунд.
Чому дзеркало не повинно темніти вдень
Одного датчика позаду було б недостатньо. У сонячний день у дзеркало може потрапляти багато світла, але водієві не потрібне сильне затемнення, бо його очі вже адаптовані до яскравого середовища. Тому система порівнює умови спереду і ззаду. Найбільший сенс автозатемнення має саме тоді, коли салон і дорога відносно темні, а позаду зʼявляється концентроване світло фар.
На частині автомобілів зовнішні дзеркала можуть затемнюватися разом із внутрішнім. Це особливо корисно на багатосмуговій дорозі, де яскраві фари потрапляють у бічні дзеркала під різними кутами. Керування може бути спільним, але самі дзеркальні елементи мають власні електрохромні шари.
Що може завадити автозатемненню
Якщо перед датчиком лежить наклейка, встановлений відеореєстратор або його закриває масивний аксесуар, система може неправильно оцінювати освітлення. Подібний ефект можливий і після заміни дзеркала на несумісну деталь. Деякі автомобілі також навмисно вимикають затемнення при русі заднім ходом, щоб водій краще бачив темну зону позаду під час паркування.
Електрохромне дзеркало цікаве тим, що поєднує просту для водія функцію з реальною хімією матеріалів. Зовні воно виглядає майже як звичайне, але всередині працює тонкий активний шар, датчики й контролер. У результаті машина бореться із засліпленням без рухомих механізмів і без потреби щоразу тягнутися рукою до важеля.
На швидкість зміни тону впливає температура електрохромного шару: у сильний холод реакція може відчуватися повільнішою. Виробник враховує це в алгоритмах, а система не повинна затемнювати дзеркало настільки, щоб водій втратив орієнтири позаду. Тому максимальна темрява також є результатом компромісу між комфортом і видимістю.